Найкращий спосіб зробити дитину хоч трішки здоровішою - це зробити її щасливою

Сьогодні в Україні існує безліч невирішених соціальних проблем. Усвідомлення необхідності активної участі громадян і суспільства в їхньому подоланні відкриває нові можливості, а також сприяє розвитку нових громадських ініціатив.  Волонтерська діяльність є основою побудови та розвитку громадянського суспільства. Вона втілює в себе найшляхетніші прагнення людства – прагнення миру, свободи, безпеки та справедливості для всіх людей.    Волонтерство сприяє вихованню юних патріотів України на засадах національної гідності, високої самосвідомості та активної громадянської позиції. Волонтерська діяльність завжди була одним з пріоритетних напрямків виховання учнівської молоді в Роменській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 10. Члени рою «Соколи» (вже четвертий рік поспіль учасники Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри "Сокіл" ("Джура")) завжди були не лише активними учасниками всіх волонтерських акцій, які проводились у школі, а й ініціаторами більшості з них.     Цього року учасники рою започаткували проведення щорічної акції "Діти-дітям", метою якої є збір речей, м'яких іграшок та канцтоварів для дітей, які знаходяться на стаціонарному лікуванні в Першій обласниій психіатричній лікарні в нашому місті. Акція протягом 12-30 березня проходила під гаслом "Найкращий спосіб зробити дитиною хоч трішки здоровішою - це зробити її щасливою". 30 березня зібрані речі рій передав працівникам психіатричної  лікарні.     Акцію підготував та провів рій "Соколи", у складі: Горбатка Артема, Гриня Олександра, Дорогокуплі Олександра, Ревери Анастасії, Сиромлі Дмитра, Ткаченко Людмили, Харченко Вікторії, Шевченка Владислава. Дана акція буде описана для одного з конкурсів  - "Добра справа" міського етапу Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-спортивної гри "Сокіл" ("Джура").    До проведення даного доброго діла активно долучились учні, батьки та працівники школи чим ще раз довели, що чужої біди, а тим паче ЧУЖИХ ДІТЕЙ НЕ БУВАЄ!    Можеш допомогти людині - допоможи, не можеш допомогти - помолися, не умієш молитися - подумай про людину добре! І це вже буде допомога, тому що світлі думки - це теж зброя! (Східна мудрість)

Дякую організаторам за можливісь долучитись до настільки масштабної акції #Globaldignity. Та пишаюсь своєю частинкою внеску у ГІДНУ сраву.

У тяжку для нашої Батьківщини годину молодь, усе частіше замислюємося над питанням, які раніше здавалися книжними, майже вигаданими, такими, що існують для інших народів, інших людей, інших поколінь…В Україні вже досить довгий час іде війна. Вона специфічна. Уявлення про війну дуже різні. Інформація подається неоднакова, а часом суперечлива.  Сьогодні молодь стає тією верствою населення, яка відчуває на собі найбільшу відповідальність за майбутнє. Говорячи про війну, про солдатів, що зараз боронять незалежність нашої держави для того, щоб життя продовжувалося, щоб світило сонце та сміялись українські діти на своїй рідній Україні! 27 лютого на базі Роменського ЦПО та РТМ відбулася щорічна міська карєзнавча конференція "Герої сучасності серед нас".  Кожна школа міста провела пошукову роботу по збору матеріалів про ГЕРОЇВ СУЧАСНОСТІ. Учень нашої школи - Олександр Гринь підготував проект про випускника Роменської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 10 -  Дениса Валерійовича Сафонова.(Роботу можна переглянути ТУТ...)На коференції учні, які презентували свої роботи, розповіли про волонтерів та учасників бойвих дій на Сході країни, про героїв ІІ Світової війни та Афгансьої війни, про матерів-героїнь минулого та сучсності. Найкращою визнано роботу Роменської ЗОШ І-ІІІ ст. № 5 про визволеного після трирічного полону військовослужбовця - Олександра Морозова. Ця зустріч примушує замислитись про очевидні факти сьогодення та змушує вдивлятися в обличчя тих людей, які проходять повз, адже можливо хтось із них ціною власного здоров'я зберіг наше життя.  І хоча ніхто з тих, хто побував на Сході не вважає себе героєм, та все ж, не кожен чоловік свідомо обирає шлях захисту своєї країни. Переконана, якби в нашій державі було більше свідомих, відповідальних та хоробрих людей, то й життя в ній було б іншим.

Небесною Сотнею назвали українців, які загинули в Києві на майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Вони віддали життя за честь, за волю, за право бути УКРАЇНЦЕМ та за свою Батьківщину. Героїчна сотня, зробивши перший крок, журавлиним ключем полинула у вирій вічності й стала нашими Янголами-Охоронцями на небі.

Сьогодні, 20 лютого, у День Героїв Небесної Сотні ми провели урок  мужності для старшокласників "Зима, що нас змінила". Під час заходу присутні згадали ті страшні події, що відбулися 18-20 лютого 2014 року на майдані Незалежності. З особливою гордістю та болем у серці ми згадали про одного з  українських Янголів, нашого земляка, Олексія Братушка. Після перегляду тематичного відео присутні вшанували пам'ять загиблих хвилиною мовчання.

Ми мусимо зробити все, щоби таке більше ніколи не могло повторитися й ніхто не вмирав, щоб герої не відправлялися на небеса передчасно, а трудилися й жили на радість рідним та близьким, мирно й щасливо.

Ці люди – справжні герої. Обов’язок кожного українця завжди пам'ятати про них. Темні часи пройдуть. Буде колоситись хліб. Будуть сміятись діти. Буде жити Україна.

Герої не вмирають!

Використані матеріали з сайтів https://www.radiosvoboda.org/a/25273681.html    http://www.knlu.kyiv.ua/ru/about/news-and-events/582-heroiam-nebesnoi-sotni-prysviachuietsia     http://nebesna.kga.gov.ua/ 

Афганські гори, кров’ю, ви, омиті, 

тих юних тіл, що гинули в бою. 

І ви, пекельні, горем оповиті, 

а мертвим душам місце у раю. 

Ви відчували запах смерті в битві, 

і кожен спраглий подих до життя, 

жага і віра, сплетені в молитві, 

думки юнців, їх щире каяття...

15 лютого відзначають скорботний День пам'яті воїнів-афганців. 

Ми повинні пам'ятати тих, хто пережив цю війну, тих, хто не дожив, не доспівав, не докохав. Чи є у війнах переможці ? Ні. У війнах не може бути переможців, бо всі в них переможені тим, що війна - це смерть, яка забирає найдорожче у людини - її життя; бо війна - це справжнє пекло. 

В Роменській школі №10 відбувся виховний захід для учнів старших класів під керівництвом учителя історії Володимира Тарана. Учні підготували розповіді про героїв-афганців - випускників нашої школи.

Як довго ця війна тривала!

Ні, не забути нам її.

І постріл в спину задувала,

І в горах спекотних боїв.

На сірому граніті дати,

Над трунами слова промов...

Ми довго будемо пам'ятати

І вам забути не дамо.

Сценарій заходу тут...

презентація заходу тут...

Джерело...

14 лютого - День СВЯТОГО ВАЛЕНТИНА. Без перебільшення найромантичніше свято на Землі. Цього дня учні нашої школи мали змогу зфотографуватися на пам'ять біля романтичної фотозони, привітати того, хто подобається скориставшись "Поштою КОХАННЯ". Учні 8-11 класів були запрошені на свткову романтичну англомовну програму "Happy Valentine`s Day"(підготувала вчитель англійської мови Л. В. Шинкарьова).

Пропоную переглянути відеоуривки свята

Напередодні найромантичнішого свята - Дня Святого Валентина учні нашої школи з радістю долучились до благодійної акції "Нашим захисникам з любов'ю", яка проходить з ініціативи  ГО "Українська громадська рада".  Метою акції є виготовлення символів Дня закоханих - ВАЛЕНТИНОК, які будуть передані на  воїнам - захисникам, що зараз перебувають на Сході країни. Діти різного віку своїми рукаим виготовляли валентинки в яких бажали кохання та миру. 

Минають роки за роками

Щасливі радісні, сумні,

Та рідна школа завжди з вами

Вона у кожного в душі.

2 лютого наша школа радісно відчинила двері для випускників минулих років. Колишні учні нашої школи недивлячись на незгоду завітали на зустріч з дитинством. Для гостей учні підготували невелику концертну програму з сучсними хореографічними постановками, веселими КВК сценками та піснями. Наприкінці вечора випускники ювілейних років підписали фотографії та залишили на них побажання. Після урочистої частини свята присутні розійшлись по колишніх класних кімнатах разом з керівниками, де згадували свої шкільні роки.

Cценарій заходу тут...

Презентація до заходу тут...